Про ГО «Центр розвитку громад»

Громадська організація «Центр розвитку громад» (ЦРГ) – громадська організація, що з 2002 року діє на теренах м.Боярка та в Київській області. Зареєстрована в Києво-Святошинському районному управлінні юстиції Київської області 5 листопада 2002 року. Свідоцтво про реєстрацію №52. Провадить системну громадську діяльність. Продовжувати читання Про ГО «Центр розвитку громад»

Звіт за Програмою підтримки громадських ініціатив-2016

ЗВІТ
громадської організації «Центр розвитку громад»
про виконання Програми підтримки громадських ініціатив
у 2016 році

Громадською організацією «Центр розвитку громад» у 2016 році було виконано Програму підтримки громадських ініціатив за фінансування Боярської міської ради (квітень – листопад 2016 року). За програмою були організовані та проведені наступні заходи:

  1. Конференція міських громадських організацій на тему «Перспективи розвитку громадського сектору в м.Боярка» (14 квітня 2016 року). Докладніше.
  2. Навчальний семінар-практикум з написання проектів для членів громадських організацій (20 квітня 2016 року). Докладніше.
  3. 1-й тур конкурсу соціальних проектів. (11 травня 2016 року). Докладніше.
  4. 2-й тур конкурсу соціальних проектів – публічний захист (21 травня 2016 року). Докладніше. 
  5. Заключний публічний звіт за проектами (28 листопада 2016 р.). Докладніше.  
  6. Форум волонтерів (5 грудня 2016 року). Докладніше.
    Загальна сума за проектом – 60 тис.грн. З них – 50 тис. грн. – преміювальний фонд організаціям-переможницям конкурсу проектів. 2 тис. – відрахування державі. 8 тис.грн. – організаційні роботи, інформаційний супровід та координація діяльності громадських організацій: ведення документації; підготовка оголошення конкурсу; підготовка роздаткових матеріалів; розробка програм заходів; організація та проведення заходів; допомога громадським організаціям у написанні проектів; проведення робочих нарад та індивідуальних консультацій з представниками окремих ГО; моніторинг виконання громадськими організаціями проектів; контроль за цільовим використанням коштів; закупівля витратних матеріалів; бухгалтерський супровід; допомога у підготовці звітів за проектами; написання статей та висвітлення заходів у пресі.Komanda

Форум “Волонтери різні – мета одна”


Forum_volonteriv_2016-2
5 грудня 2016 року в Києво-Святошинському центрі соціально-психологічної реабілітації населення відбувся Форум волонтерів під назвою «Волонтери різні – мета одна». Захід було проведено силами громадської організації «Центр розвитку громад» (голова правління – Ангеліна Лахтадир) в рамках Програми підтримки громадських ініціатив Боярської міської ради. Продовжувати читання Форум “Волонтери різні – мета одна”

Відбувся 1-й етап конкурсу проектів-2016

KP_1_tur_201611 травня 2016 року в приміщенні ЦСПР відбувся перший тур Конкурсу соціальних проектів, що проходить за фінансування Боярської міської ради в рамках Програми підтримки громадських ініціатив на 2016 рік. Конкурсні пропозиції представляла координатор проектів Марія Кириленко. Подані громадськими організаціями проекти були розглянуті конкурсною комісією, яка визначила,  що всі вони відповідають умовам Положення про проведення конкурсу. Усіма присутніми було відмічено, що всі проекти соціально значимі та достойні фінансування.KP_1_tur2_2016

Таким чином,  до другого туру пройшло 7 проектів:

  1. «Арт-простір: облаштування літньої сцени в одному з парків Боярки» – ГО «Боярський простір».
  2. Військово-патріотична гра «Шляхами Будаївських гайдамаків» – ГО «Рада волонтерів».
  3. Конкурс графіті «Шалена Боярка» – ГО «Рада волонтерів».
  4. «Лісовими стежками: облаштування пілотного лісового екскурсійно-туристичного маршруту» – «ВелоБоярка».
  5. «Дума про вчителів: завершення фільму про поета-дисидента Івана Коваленка та його дружину» – ГО «Центр розвитку громад».
  6. «Боярка історична: створення трьох інтернет-ресурсів з історичної тематики» – ГО «Контактер».
  7. «Боярка туристична: розробка та прокладання туристичного маршруту в околицях міста Боярка» – БТК «Іскра».

Публічний захист проектів відбудеться 21 травня, о 10 годині в приміщенні ЦСПР (вул.Хрещатик, 83). Запрошуються всі бажаючі.

ЦРГ ініціювала процес декомунізації в Боярці

Процес системної декомунізації Боярки розпочато

«Якщо людина живе в оточені тоталітарної пропаганди і не помічає її, значить пропаганда досягнула своєї мети» (Вацлав Гавел).

Одним із пунктів порядку денного круглого столу «Сучасне обличчя Боярки. Гуманітарний аспект», що відбувся 19 лютого 2015 року, стало питання забезпечення системного перейменування вулиць та інших об’єктів у контексті державної політики України (ініціатор розгляду питання – ГО «Центр розвитку громад», координатор обговорення – Марія Кириленко).

Ми дійсно звикли до топонімів рідного міста, багато хто вже й не замислюється – а за які заслуги певна особистість увіковічена в назві площі, вулиці, провулку… Рішенням Боярської міської ради вже отримали нові назви колишні площа та вулиця Леніна. Тож у Боярці тепер є Михайлівська площа та вулиця Петра Сагайдачного. Але це лише перші кроки на шляху декомунізації та «десовєтізації» Боярки.

Над проблемою перейменування ще з літа 2014 року працювали члени клубу «Активіст», що діє при Центрі реабілітації під керівництвом ГО “Центр розвитку громад”. Серед учасників неформальної робочої групи з декомунізації були як члени організації (М.Кириленко, А.Фломбойм, Ю.Апостолова, С.Сенчук, С.Камінська, А.Лахтадир, О.Ковчан), так і боярські активісти (О.Старкова, В.Яровий, О.Степаненко, М.Мазуркевич, А.Гужва та інші) В ході непростих дискусій було розроблено загальні рекомендації щодо перейменування, найменування нових чи відновлення історичних назв в місті Боярка.

Активісти зробили свою частину роботи. Віднині вони делегують цю справу офіційній топонімічній комісії, що наразі знаходиться на стадії формування. Під час круглого столу були названі перші претенденти. Це заступник міського голови Боярки Валерій Дубовецький; головний спеціаліст з питань архітектури Андрій Романюк; директор Боярського краєзнавчого музею Любов Кравченко; історик Микола Кучеренко; донька поета-дисидента І.Коваленка Марія Кириленко. Наразі персональний склад комісії залишається відкритим і чекає на пропозиції боярчан.

На законодавчому рівні перейменування вулиць та інших об’єктів регламентовано в частині «…Демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам, які причетні до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій в Україні, а також щодо перейменування в установленому порядку населених пунктів, вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов’язані з іменами таких осіб» (Указ Президента України № 432/2009 від 12.06.09). Тож завдання і громади, і місцевої влади починати жити, суворо дотримуючись Законів України. Це тим більш актуально, що наразі готується законопроект “Про заборону пропаганди комуністичної ідеології”, котрий передбачатиме відповідальність за культивування радянської символіки аж до кримінальної відповідальності.

В існуючих соціально-політичних умовах Боярка не може залишатись комуністичним проросійським заповідником – за своїм іміджем. І не можна недооцінювати важливість цього питання.

Ось лише декілька висловлювань посадових осіб, котрі курують це питання на державному рівні:

Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко: «Ми прямо написали в Коаліційній угоді – культивувати національну пам’ять українців, вести суспільний діалог, щоб українці ніколи не повернулися до рецидивів тоталітарного минулого. Ми написали окремим рядком: завершити декомунізацію всіх сфер суспільного життя».

Микола Томенко, ініціатор внесення пункту про декомунізацію до Коаліційної угоди:   «Настав час ухвалення відповідної державної програми декомунізації та залучення до її реалізації органів місцевого самоврядування, Інституту національної пам’яті та фахівців в питанні історії і краєзнавства до очищення України від символів тоталітаризму, відновлення історичних назв зокрема та історичної спадщини загалом».

Володимир В’ятрович, директор українського Інституту національної пам’яті: «Зараз питання декомунізації є питанням не лише гуманітарної політики, а й безпеки України. За останній час ми добре побачили, що саме на ці залишки «совєтського» перш за все орієнтується Путін, розгортаючи свою агресію».

Рішення, в якій мірі ту чи іншу історичну постать можна пов’язати із злочинами тоталітаризму, потребує доказової бази. Тому прийнято рішення звернутися до Інституту національної пам’яті з офіційним запитом на проведення історико-культурологічної експертизи назв боярських вулиць, площ, провулків тощо.

Що ж стосується топонімів, що не пов’язані з комуністичною ідеологією чи найбільш одіозними особистостями часів тоталітаризму, то це вже на розсуд громади. Попереднє опитування засвідчило, що існують розбіжності в громадській думці щодо назв вулиць на честь діячів культури країни-агресора, назв російських міст тощо. Є і чисто технічна потреба в перейменуванні деяких вулиць і провулків: дублювання назв, не відповідність нормам української мови тощо. Над усіма цими питаннями працюватиме комісія. Процедура перейменування суворо регламентована, передбачені громадські слухання щодо кожного перейменування. Це процес не надто швидкий, але й зволікати вже не можна.

За якими принципами обиратимуться нові назви об’єктів у місті Боярка?

Робочою групою (клуб «Активіст») з перейменування рекомендовано до перейменування вулиці:

  • що носять імена одіозних особистостей, котрі заплямували себе злочинами проти українського народу та людяності;
  • котрі асоціюються з тоталітарним режимом;
  • не відповідають нормам української мови;
  • дублюють назви інших об’єктів, розташованих у місті.

При присвоєнні нових чи відновленні історичних назв рекомендовано обирати:

  • аполітичні, позачасові та позитивні назви – такі, що консолідують громаду, зокрема ту, котра проживає на конкретній вулиці;
  • історично пов’язані з Бояркою, зокрема – імена видатних особистостей, пов’язаних із Бояркою походженням, проживанням, роботою, діяльністю;
  • не занадто довгі, милозвучні, легкі для вимови;
  • такі, що відтворюють національні та місцеві традиції;
  • співвідносні з реаліями: об’єкт, що отримує назву, має відповідати масштабу особистості чи історичної події, яка пропонується для назви;
  • такі, що враховують топографію і прив’язку до місцевості та допомагають орієнтуватися в місті;
  • унікальні – такі, котрих немає в інших містах.

І, навпаки, НЕ рекомендовано обирати назви:

  • пов’язані з недавніми історичними подіями, до яких у суспільстві ще не вироблено консолідованого ставлення;
  • такі, що викликають жваві суперечки та можуть стати предметом розбрату, конфліктів між сусідами;
  • такі, що дублюють або вже існуючі назви, або схожі на них;
  • такі, що не відповідають нормам української мови;
  • занадто пафосні та такі, що не відповідають масштабам об’єкта, що називається;
  • такі, що пов’язані з культурними та історичними традиціями, особистостями чи географічними назвами інших держав;
  • занадто розповсюджені і такі, що дублюють безліч аналогічних вулиць у багатьох населених пунктах України та не сприяють створенню унікального іміджу Боярки (особливо це стосується відомих назв столичних об’єктів).