Конференція ГО Боярки: готуємось до конкурсу соціальних проектів

Конф-2016_1314 квітня 2016 року в Києво-Святошинському ЦСПР відбулася конференція боярських громадських організацій “Перспективи розвитку громадського сектору в місті Боярка”. Ця подія знаменувала початок реалізації Програми підтримки громадських ініціатив на 2016 рік Боярської міської ради. Конференція була проведена силами ГО «Центр розвитку громад» (голова правління – Ангеліна Лахтадир). Конф-2016_12 Продовжувати читання Конференція ГО Боярки: готуємось до конкурсу соціальних проектів

Конкурс проектів-2016: склад конкурсної комісії

Склад конкурсної комісії конкурсу соціальних проектів
у рамках Програми підтримки громадських ініціатив-2016

Зарубін Олександр Олександрович – міський голова, голова комісії;

Кочкова Тетяна Петрівна – заступник міського голови, заступник голови комісії;

Слєпова Мар’яна Ігорівна – спеціаліст відділу з питань освіти, культури, молоді, спорту та соціального захисту, секретар комісії;

Члени комісії:

Вацко Сергій Михайлович – учасник АТО;

Сенчук В’ячеслав Миколайович – громадський активіст;

Дубовецький Валерій Михайлович – представник ГО «Громадський форум»;

Виборна Зоя Анатоліївна – депутат Боярської міської ради.

Ярмарок ідей-2016

21 травня 2016 року о 12:00 у Києво-Святошинському ЦСПР, крім ІІ-го етапу конкурсу проектів, відбудеться ярмарок ідей. Орієнтовна сума на один проект – 2-5 тис. грн. Запрошуємо громадські організації, ініціативні групи, окремих активістів подавати свої заявки, а підприємців та активних громадян долучатися з метою фінансування проектів, що подаватимуться. Форму заявки на ярмарок ідей можна буде скачати на сайті ГО «Центр розвитку громад» http://community.cspr.info/

Конкурс соціальних проектів-2016

Боярська міська рада запрошує громадські організації та творчі спілки міста Боярка взяти участь у конкурсі соціальних проектів.
До конкурсу запрошуються громадські організації та творчі спілки, які є юридичними особами, зареєстрованими не пізніше ніж за два роки до дня оголошення цього конкурсу. Конкурс проводиться з метою підтримки громадських ініціатив, спрямованих на вирішення актуальних проблем громади міста Боярка.
Пріоритетні напрямки конкурсу проектів у 2016 році – робота з молоддю та дітьми, духовний та культурний розвиток громади міста, залучення учасників АТО до громадської діяльності на благо міста. Перевага надаватиметься проектам, які спрямовані на всю громаду. Продовжувати читання Конкурс соціальних проектів-2016

ЦРГ ініціювала процес декомунізації в Боярці

Процес системної декомунізації Боярки розпочато

«Якщо людина живе в оточені тоталітарної пропаганди і не помічає її, значить пропаганда досягнула своєї мети» (Вацлав Гавел).

Одним із пунктів порядку денного круглого столу «Сучасне обличчя Боярки. Гуманітарний аспект», що відбувся 19 лютого 2015 року, стало питання забезпечення системного перейменування вулиць та інших об’єктів у контексті державної політики України (ініціатор розгляду питання – ГО «Центр розвитку громад», координатор обговорення – Марія Кириленко).

Ми дійсно звикли до топонімів рідного міста, багато хто вже й не замислюється – а за які заслуги певна особистість увіковічена в назві площі, вулиці, провулку… Рішенням Боярської міської ради вже отримали нові назви колишні площа та вулиця Леніна. Тож у Боярці тепер є Михайлівська площа та вулиця Петра Сагайдачного. Але це лише перші кроки на шляху декомунізації та «десовєтізації» Боярки.

Над проблемою перейменування ще з літа 2014 року працювали члени клубу «Активіст», що діє при Центрі реабілітації під керівництвом ГО “Центр розвитку громад”. Серед учасників неформальної робочої групи з декомунізації були як члени організації (М.Кириленко, А.Фломбойм, Ю.Апостолова, С.Сенчук, С.Камінська, А.Лахтадир, О.Ковчан), так і боярські активісти (О.Старкова, В.Яровий, О.Степаненко, М.Мазуркевич, А.Гужва та інші) В ході непростих дискусій було розроблено загальні рекомендації щодо перейменування, найменування нових чи відновлення історичних назв в місті Боярка.

Активісти зробили свою частину роботи. Віднині вони делегують цю справу офіційній топонімічній комісії, що наразі знаходиться на стадії формування. Під час круглого столу були названі перші претенденти. Це заступник міського голови Боярки Валерій Дубовецький; головний спеціаліст з питань архітектури Андрій Романюк; директор Боярського краєзнавчого музею Любов Кравченко; історик Микола Кучеренко; донька поета-дисидента І.Коваленка Марія Кириленко. Наразі персональний склад комісії залишається відкритим і чекає на пропозиції боярчан.

На законодавчому рівні перейменування вулиць та інших об’єктів регламентовано в частині «…Демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам, які причетні до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій в Україні, а також щодо перейменування в установленому порядку населених пунктів, вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов’язані з іменами таких осіб» (Указ Президента України № 432/2009 від 12.06.09). Тож завдання і громади, і місцевої влади починати жити, суворо дотримуючись Законів України. Це тим більш актуально, що наразі готується законопроект “Про заборону пропаганди комуністичної ідеології”, котрий передбачатиме відповідальність за культивування радянської символіки аж до кримінальної відповідальності.

В існуючих соціально-політичних умовах Боярка не може залишатись комуністичним проросійським заповідником – за своїм іміджем. І не можна недооцінювати важливість цього питання.

Ось лише декілька висловлювань посадових осіб, котрі курують це питання на державному рівні:

Віце-прем’єр В’ячеслав Кириленко: «Ми прямо написали в Коаліційній угоді – культивувати національну пам’ять українців, вести суспільний діалог, щоб українці ніколи не повернулися до рецидивів тоталітарного минулого. Ми написали окремим рядком: завершити декомунізацію всіх сфер суспільного життя».

Микола Томенко, ініціатор внесення пункту про декомунізацію до Коаліційної угоди:   «Настав час ухвалення відповідної державної програми декомунізації та залучення до її реалізації органів місцевого самоврядування, Інституту національної пам’яті та фахівців в питанні історії і краєзнавства до очищення України від символів тоталітаризму, відновлення історичних назв зокрема та історичної спадщини загалом».

Володимир В’ятрович, директор українського Інституту національної пам’яті: «Зараз питання декомунізації є питанням не лише гуманітарної політики, а й безпеки України. За останній час ми добре побачили, що саме на ці залишки «совєтського» перш за все орієнтується Путін, розгортаючи свою агресію».

Рішення, в якій мірі ту чи іншу історичну постать можна пов’язати із злочинами тоталітаризму, потребує доказової бази. Тому прийнято рішення звернутися до Інституту національної пам’яті з офіційним запитом на проведення історико-культурологічної експертизи назв боярських вулиць, площ, провулків тощо.

Що ж стосується топонімів, що не пов’язані з комуністичною ідеологією чи найбільш одіозними особистостями часів тоталітаризму, то це вже на розсуд громади. Попереднє опитування засвідчило, що існують розбіжності в громадській думці щодо назв вулиць на честь діячів культури країни-агресора, назв російських міст тощо. Є і чисто технічна потреба в перейменуванні деяких вулиць і провулків: дублювання назв, не відповідність нормам української мови тощо. Над усіма цими питаннями працюватиме комісія. Процедура перейменування суворо регламентована, передбачені громадські слухання щодо кожного перейменування. Це процес не надто швидкий, але й зволікати вже не можна.

За якими принципами обиратимуться нові назви об’єктів у місті Боярка?

Робочою групою (клуб «Активіст») з перейменування рекомендовано до перейменування вулиці:

  • що носять імена одіозних особистостей, котрі заплямували себе злочинами проти українського народу та людяності;
  • котрі асоціюються з тоталітарним режимом;
  • не відповідають нормам української мови;
  • дублюють назви інших об’єктів, розташованих у місті.

При присвоєнні нових чи відновленні історичних назв рекомендовано обирати:

  • аполітичні, позачасові та позитивні назви – такі, що консолідують громаду, зокрема ту, котра проживає на конкретній вулиці;
  • історично пов’язані з Бояркою, зокрема – імена видатних особистостей, пов’язаних із Бояркою походженням, проживанням, роботою, діяльністю;
  • не занадто довгі, милозвучні, легкі для вимови;
  • такі, що відтворюють національні та місцеві традиції;
  • співвідносні з реаліями: об’єкт, що отримує назву, має відповідати масштабу особистості чи історичної події, яка пропонується для назви;
  • такі, що враховують топографію і прив’язку до місцевості та допомагають орієнтуватися в місті;
  • унікальні – такі, котрих немає в інших містах.

І, навпаки, НЕ рекомендовано обирати назви:

  • пов’язані з недавніми історичними подіями, до яких у суспільстві ще не вироблено консолідованого ставлення;
  • такі, що викликають жваві суперечки та можуть стати предметом розбрату, конфліктів між сусідами;
  • такі, що дублюють або вже існуючі назви, або схожі на них;
  • такі, що не відповідають нормам української мови;
  • занадто пафосні та такі, що не відповідають масштабам об’єкта, що називається;
  • такі, що пов’язані з культурними та історичними традиціями, особистостями чи географічними назвами інших держав;
  • занадто розповсюджені і такі, що дублюють безліч аналогічних вулиць у багатьох населених пунктах України та не сприяють створенню унікального іміджу Боярки (особливо це стосується відомих назв столичних об’єктів).